Головна » Про АМКУ » Міжнародне співробітництво » Європейська та євроатлантична інтеграція » Створення зони вільної торгівлі
30.04.2013

Основні параметри та переваги майбутньої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС у сфері конкуренції

Метою створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС є формування спільного економічного простору України та ЄС у рамках поступової економічної інтеграції до спільного Європейського ринку шляхом поетапної реалізації чотирьох свобод – вільного руху товарів, послуг, капіталу та робочої сили. При цьому, курс на європейську інтеграцію ставить перед нашою державою комплексне завдання здійснення глибоких економічних реформ, створення реально діючої ринкової економіки. Вирішення цього завдання знаходиться у прямій залежності від впровадження ефективної конкурентної політики, спрямованої на створення конкурентного середовища, удосконалення законодавства у сфері конкуренції, яке має забезпечити дієвий захист законних інтересів підприємців і споживачів.

Створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС передбачає наближення внутрішньої політики України, зокрема у сфері конкуренції, до загальноприйнятих міжнародних та європейських правил. Невід’ємною частиною поглибленої вільної торгівлі між Україною та ЄС має бути приведення українського законодавства у сфері конкуренції та практики його застосування у відповідність до норм та положень ЄС.

У контексті адаптації українського законодавства до acquis ЄС, до компетенції Антимонопольного комітету України належать сфери: захисту економічної конкуренції, створення системи моніторингу та контролю державної допомоги, а також сфера державних закупівель (в частині оскарження процедур державних закупівель).

Удосконалення державної політики у сфері захисту економічної конкуренції, у тому числі протидії недобросовісній конкуренції, передбачає подальшу гармонізацію законодавства про захист економічної конкуренції з європейським законодавством.

Джерелами права ЄС, до яких Україна буде зобов'язана наблизити своє законодавство про конкуренцію та практику застосування, зокрема, є:

- Регламент Ради (ЄС) № 1/2003 від 16 грудня 2002 року щодо імплементації правил конкуренції;

- Регламент Ради (ЄС) № 139/2004 від 20 січня 2004 року щодо контролю за концентрацією між підприємствами (Регламент ЄС про злиття);

- Регламент Комісії (ЄС) № 330/2010 від 20 квітня 2010 року про застосування статті 101(3) Договору про функціонування Європейського Союзу до категорій вертикальних угод та узгоджених практик;

- Регламент Комісії (ЄС) № 772/2004 від 27 квітня 2004 року про застосування статті 81 (3) Договору до категорій угод з передачі технології.

Основними проблемами, які мають бути вирішені у цій сфері, є:

розвиток законодавства з метою посилення ефективності захисту економічної конкуренції, подальшої гармонізації із сучасним європейським правовим регулюванням цієї сфери, посилення відповідальності за порушення, що спричиняють найбільшу шкоду суспільству. Реалізація цього завдання передбачає, зокрема, внесення змін до Закону України "Про захист економічної конкуренції" з урахуванням досвіду правозастосування та розвитку європейського законодавства про захист економічної конкуренції,

підвищення ефективності практики застосування законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачає, зокрема, забезпечення механізмів взаємодії органів Антимонопольного комітету України з правоохоронними органами під час здійснення розслідувань у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вдосконалення правових засад діяльності органів Антимонопольного комітету України в частині порядку отримання доказів, порядку розрахунку штрафних санкцій за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, принципів оцінки горизонтальних концентрацій;

вдосконалення системи контролю за концентрацією суб’єктів господарювання, що передбачає внесення змін до нормативно-правових актів, що регулюють порядок здійснення контролю за концентрацією суб’єктів господарювання, в частині зміни умов, за яких є необхідним попереднє одержання дозволу на концентрацію суб’єктів господарювання;

вдосконалення практики розслідування антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання, зокрема, запровадження пом’якшення відповідальності учасників антиконкурентних узгоджених дій відповідно до практики конкурентних відомств ЄС.

Приведення правил конкуренції в Україні у відповідність до правил, які діють в межах ЄС, сприятиме формуванню спільного економічного простору України та ЄС, дозволить створити на цьому просторі рівні недискримінаційні умови для торгівлі українських та європейських підприємців. Також це повинно спонукати до підвищення конкурентоспроможності як окремих галузей, так і економіки країни в цілому

Угода про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС передбачає створення в Україні наближеної до стандартів ЄС системи моніторингу та контролю державної допомоги суб’єктам господарювання.

Державна допомога суб’єктам господарювання є одним із інструментів стимулювання інновацій, розвитку депресивних регіонів, підвищення конкурентоспроможності галузей та економіки в цілому. Однак за відсутності ефективного контролю за впливом державної допомоги на конкуренцію така допомога може призводити до спотворення ринкових відносин.

Враховуючи це, законодавством ЄС створено цілісну систему контролю та моніторингу державної допомоги, основною метою якої є запобігання суттєвим спотворенням конкуренції на спільному ринку.

Угода про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС містить зобов’язання  щодо створення подібної системи в Україні.

Основними завданнями, які має вирішити така система, є:

запобігання негативному впливу державної допомоги на конкуренцію;

забезпечення прозорості механізму надання та використання такої допомоги.

Ці завдання мають бути вирішені шляхом:

складення та ведення реєстру відомостей про надану державну допомогу та оприлюднення щорічних звітів щодо наданої протягом роком державної допомоги;

запровадження контролю за впливом державної допомоги на конкуренцію;

здійснення інвентаризації державної допомоги та приведення її у відповідність до стандартів ЄС.

Основними проблемами, на розв’язання яких має бути спрямована така система, є відсутність державного контролю за впливом державної допомоги суб’єктам господарювання на конкуренцію, недостатня прозорість механізму надання та використання державної допомоги.

Реформування системи державної допомоги в Україні дозволить запобігти прийняттю актів, які матимуть негативні наслідки для конкуренції, усунути такі наслідки, якщо буде виявлено державну допомогу, яка суттєво спотворює конкуренцію.

Основними джерелами права ЄС, які регулюють питання контролю та моніторингу державної допомоги, та мають бути враховані при створенні правової бази у цій сфері в Україні, зокрема, є:

- статті 107-109 Договору про функціонування Європейського Союзу;

- Регламент Ради (ЄС) № 659/1999 від 22 березня 1999 року, що встановлює детальні правила для застосування статті 93 Договору ЄС;

- Регламент Комісії (ЄС) № 794/2004 від 21 квітня 2004 року, про імплементацію Регламенту Ради (ЄС) № 659/1999, що встановлює детальні правила застосування статті 93 Договору про заснування ЄС.

Запровадження запропонованої реформи сприятиме розвитку конкуренції на товарних ринках України та підвищенню ефективності використання державних ресурсів.

Положення Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС також передбачають ефективне, взаємне і поступове відкриття ринків державних закупівель, які повинні функціонувати на засадах прозорості, недискримінації, конкурентоспроможності та відкритості.

Досягти відкриття ринків державних закупівель передбачається, зокрема шляхом наближення української системи державних закупівель до стандартів ЄС, зокрема:

- Директиви 2004/18/EC Європейського Парламенту та Ради від 31 березня 2004 р. стосовно координації порядків надання державних контрактів щодо виконання робіт, постачання товарів та надання послуг;

- Директиви 2004/17/EC Європейського Парламенту та Ради від 31 березня 2004 щодо процедури здійснення державних закупівель об’єктів, що залучаються до сфери водо-, газо- та електропостачання, а також поштового зв’язку;

- Директиви 89/665 від 21 грудня 1989 року про засоби правового захисту в державному секторі ЄС;

- Директиви 92/13 від 25 лютого 1992 року про засоби правового захисту в секторі комунальних послуг ЄС.

Відкриті дані  |  Мапа сайту  |  Файловий архів  |  Фотогалерея
Цей сайт створено за фінансування ЄС. Розробник: Корпорація Софтлайн (Україна)
© Антимонопольний комітет України