Відповідно до статті 1 Закону України “Про Антимонопольний комітет України Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Основним завданням Антимонопольного комітету України згідно зі статтею 3 зазначеного Закону є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині:

1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб’єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб’єктів господарювання та регулюванням цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб’єктами природних монополій;

3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції;

4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції.

 

 

1. Економічна конкуренція в Україні:
загальний стан та тенденції розвитку у 2009 році

 

Виконання Антимонопольним комітетом покладених на нього законодавством завдань у 2009 році відбувалося за умов істотного негативного впливу на національні ринки світової фінансово-економічної кризи.

Унаслідок цього, зокрема, за 2009 рік порівняно з 2008 роком обсяг валового внутрішнього продукту скоротився (у цінах 2007 р.) на 15 відсотків (за попередньою оцінкою), обсяг промислової продукції, за даними Держкомстату України, скоротився на 21,9 відсотка, в тому числі у переробній промисловості – на 26,6 відсотка, у добувній промисловості – на 10,7 відсотка, обсяг виконаних будівельних робіт (у грошовому вимірі) скоротився на 48,2 відсотка, обсяг вантажних транспортних перевезень – на 22,5 відсотка, обсяг обороту оптової торгівлі – на 21,1 відсотка, роздрібної торгівлі – на 16,6 відсотка. Лише в агропромисловому комплексі спостерігалося збереження загального обсягу виробництва продукції на рівні попереднього року.

У січні-червні 2009 р. українськими підприємствами було отримано фінансовий результат у цілому по економіці, що складав лише 4,7 відсотка до відповідного періоду 2008 р. У другому півріччі становище ще погіршилося, і за 2009 рік у цілому фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування виявився від’ємним – негативне фінансове сальдо склало 31,6 млрд. грн. Збитковими виявилися, зокрема, промисловість, будівництво, роздрібна торгівля, фінансова діяльність. Сукупний розмір збитків за напрямами економічної діяльності, що виявили від’ємний фінансовий результат, склав 5,7 відсотка від розміру валового внутрішнього продукту за рік.

Слід зазначити, що особливо негативно вплив світової фінансово-економічної кризи проявився в деяких галузях національної економіки, що характеризуються значною часткою ринків з несприятливими передумовами для внутрішньої конкуренції. Наприклад, у машинобудуванні обсяг виробництва за рік скоротився на 44,9 відсотка, у виробництві окремих неметалевих мінеральних виробів – на 38,5 відсотка, на підприємствах з випуску основної хімічної продукції – на 32,1 відсотка.

За загальним висновком фахівців ДУ “Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України” галузі сфери послуг виявилися більш мобільними і чутливими до вимог конкуренції у період кризи.

 

Результати організованих Центром комплексних досліджень з питань антимонопольної політики досліджень стану конкурентного середовища в Україні виявили, що на початок 2009 року структурні передумови конкуренції в національній економіці в цілому повторювали стан і тенденції, що спостерігаються протягом останніх двох-трьох років.

Аналіз сукупного рівня концентрації промисловості виявив у динаміці рівня концентрації в промисловості суперечливі тенденції. З одного боку, частка 10 та 20 найбільших підприємств у обсязі реалізованої продукції в 2008 році зменшилася порівняно з 2005, однак частка 50, 100, 150 та 200 помітно зросла.

 

Таблиця 1

Сукупний рівень концентрації в промисловості України у 2005-2008 роках

 

 

Зростання частки 200 найбільших підприємств у основних показниках є ознакою недостатнього розвитку малого та середнього бізнесу у промисловості. Водночас, спостерігається послаблення позицій найбільших підприємств, що, з точки зору конкуренції, як правило, означає перехід від абсолютної (стовідсоткової) монополії або стану індивідуального домінування (на ринку діє декілька чи навіть багато операторів, але внаслідок того, що лише один із них має значні розміри та можливості, саме він визначає умови функціонування ринку) до більш сприятливої для елементів конкуренції олігопольної структури ринків (на ринку діє обмежена кількість приблизно однакових за розмірами операторів, які, залежно від ситуації, можуть або достатньо жорстко конкурувати між собою, або ж відмовлятися від конкуренції).

Оцінити структурні передумови конкуренції в національній економіці дозволяє визначення співвідношення сукупних часток підприємств, що діють на ринках різних типів, у загальному обсязі реалізованої продукції. Результати розрахунків щодо ринків України, здійснені на основі опрацювання даних щодо 422 загальнодержавних та 3441 регіональних укрупнених (агломерованих) ринків виявили, що на початок 2009 року більше половини продукції реалізовувалося суб’єктами господарювання, які діяли на ринках, де структурні обмеження конкуренції відсутні. В той же час на олігопольні ринки припадало 16,6 відсотка загального обсягу реалізації, на ринки з ознаками індивідуального домінування – 22,6 відсотка, на ринки, де структурні передумови конкуренції відсутні (частка найбільшого підприємства перевищує 90 відсотків) – 6,5 відсотка.

 

Рис. 1. Структурні передумови конкуренції в економіці України на початок 2009 року

 

Порівняння зі становищем на початок 2008 року засвідчує певне зменшення секторів з конкурентною структурою та з ознаками індивідуального домінування з одночасним збільшенням частки ринків “чистої” монополії та олігопольних ринків.

 

Таблиця 2

Структурні передумови конкуренції в економіці України

 

 

Слід зазначити, що збільшення частки ринків “чистої” монополії багато в чому пояснюється зростанням цін на послуги залізничного транспорту (монополізований ринок), унаслідок чого обсяг реалізованої продукції у галузі суттєво збільшився. Збільшення частки олігопольних ринків за рахунок частки ринків з ознаками індивідуального домінування пояснюється насамперед зниженням рівня концентрації у нафтопереробці (внаслідок того, що з 2008 року запрацював після реконструкції ВАТ “Лукойл – Одеський НПЗ”), у видобуванні металевих руд, а також зростанням частки відповідних ринків (насамперед за рахунок ринків з конкурентною структурою) у хімічному виробництві.

Стримуючим фактором розвитку промислового виробництва виступають завищені тарифи на послуги природних монополій. Протягом останніх чотирьох років цей негативний вплив суттєво посилився: відсоток промислових підприємств, що його відчувають, згідно з даними проведених Держкомстатом опитувань, збільшився з 20 відсотків в середині 2005 р. до 30 відсотків у IV кварталі 2008 р. і 26–27 відсотків у 2009 році. Отже, у період кризових проявів суб’єкти природних монополій вочевидь намагалися підтримати і покращити своє фінансове становище за рахунок отримання додаткової монопольної ренти. Найбільш істотний негативний вплив високих тарифів на послуги природних монополій відчували металурги (45 відсотків опитаних у IV кварталі 2008 р. та 35 відсотків – у ІІ кварталі 2009 р.), виробники інших неметалевих мінеральних виробів (36–41 відсоток), текстильної промисловості (33–41 відсоток опитаних).

 

До негативних тенденцій у розвитку структурних передумов конкуренції, що виявилися станом на початок 2009 року, слід віднести зменшення інтенсивності вступу нових суб’єктів господарювання на товарні ринки, що знайшло відображення у скороченні темпів зростання кількості підприємств, організацій та установ, які здійснюють господарську діяльність. Результати аналізу показників за 2007 – перше півріччя 2009 року свідчать, що у першому півріччі 2009 р. темпи приросту кількості економічних агентів, тобто, відповідно, інтенсивність вступу нових суб’єктів господарювання, істотно уповільнилися: в цілому майже у три рази порівняно з першим півріччям 2007 року, і при цьому за всіма основними видами економічної діяльності.

Становище дещо покращилося у другому півріччі 2009 року, хоча інтенсивність вступу суб’єктів господарювання в цілому та у більшості галузей залишилася істотно меншою, ніж у першому півріччі 2008 року.

 

Таблиця 3

Динаміка приросту/зменшення кількості економічних агентів протягом

2007-2009 років за видами економічної діяльності

 

 

Найбільш монополізованими в Україні, окрім сфери природних монополій, залишаються видобування вуглеводнів, виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення, пошта і зв’язок, транспорт, виробництво електроенергії, газу та води, деякі галузі машинобудування.

Слід зазначити, що поряд із негативними чинниками впливу на конкуренцію, що випливають з особливостей структури ринків, в Україні гострою залишається проблема антиконкурентних факторів так званого інституційного характеру, пов’язаних з особливостями поведінки учасників і регуляторів ринків. На думку фахівців ДУ “Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України”, головними факторами конкуренції стають не стільки витрати, ціна та якість товару, скільки рівень та обсяг корпоративної влади та контролю за ринком, що досягається за рахунок позаекономічних засобів. Ситуація ускладнюється через нерозвиненість ринкової інфраструктури, що перешкоджає дії механізмів вирівнювання цін.

 

Проведені в 2009 році опитування керівників підприємств щодо відчутності ними конкуренції, виявили, що криза не супроводжується суттєвим посиленням конкуренції у галузях промисловості, яке мало би бути спричинене боротьбою виробників за споживачів їхньої продукції.

Так, частка опитаних керівників промислових підприємств, які відчувають високий рівень конкуренції з боку вітчизняних конкурентів, зменшилася з 35-36 відсотків у 2006–2007 роках та 32–34 відсотків у 2008 році до 27–29 відсотків у 2009 р.

 

 

 

Рис. 2. Відчутність конкуренції у промисловості

 

Порівняно з 2007 роком збільшилася частка промислових підприємств, які повідомили, що не мають як українських, так і закордонних конкурентів на ринках збуту своєї продукції, хоча в цілому вона залишається незначною (вітчизняних виробників як конкурентів немає лише у 8 відсотків опитаних).

Скорочення частки підприємств, що відчувають значну конкуренцію, спостерігалося наприкінці 2008 – у 2009 році також у будівництві: з 31–36 відсотків у 2007–2008 рр. до 25–28 у 2009 р.

 

Рис.3. Відчутність конкуренції у будівництві

 

Про істотне зменшення впливу конкуренції повідомили керівники опитаних підприємств роздрібної торгівлі. У І кварталі 2009 р. частка тих, хто відчував істотну конкуренцію, зменшилася до 40 відсотків порівняно із 65 на початку 2005 р. та 53 на початку 2008 р.

 

Рис. 4. Відчутність конкуренції у роздрібній торгівлі

 

Разом із тим, лише 2 відсотки опитаних у 2009 р. керівників торговельних підприємств вважали, що в них зовсім немає конкурентів на ринку.

У галузі транспорту частка опитаних підприємств, що відчувають значну конкуренцію з боку вітчизняних перевізників, на початку 2009 року зменшилася з 51–54 відсотків у 2008 році до 44, хоч у ІІ кварталі знов зросла до рівня 2008 року.

 

Рис.5. Відчутність конкуренції на ринках транспорту

 

У сільському господарстві також спостерігалося певне зменшення відчутності конкуренції в І та ІІ кварталах 2009 року порівняно з попереднім (на 3 відсотки).

 

Рис. 6. Відчутність конкуренції у сільському господарстві

 

При цьому, в цій галузі, на відміну від решти, відчутність впливу зовнішньої конкуренції дорівнює, а  в деякі періоди перевищує відчутність впливу внутрішньої конкуренції.

 

2. Загальні підсумки діяльності Антимонопольного комітету України в 2009 році

 

У 2009 році Антимонопольний комітет України істотно активізував роботу з виявлення та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції. Значною мірою це пов’язано з об’єктивними причинами, коли внаслідок впливу світової економічної кризи, окремі підприємці прагнули покращити своє фінансове становище за рахунок споживачів, інших підприємців шляхом монопольних зловживань, антиконкурентних змов, недобросовісної конкуренції.

З особливо серйозними викликами в 2009 році Антимонопольний комітет зустрівся на ринках паливно-енергетичного комплексу, насамперед, світлих нафтопродуктів, на ринках зберігання, первинної обробки та транспортування зерна, у сфері проведення конкурсних процедур закупівлі за державні кошти, на ринках телекомунікацій та кабельного телебачення, на ринках медикаментів та медичних засобів, у сфері забезпечення чесних звичаїв у підприємницькій діяльності, зокрема, під час рекламування продукції, а також під час прийняття державними органами рішень, що могли вплинути на конкуренцію.

 

 

2.1. Здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, запобігання, виявлення та припинення його порушень

 

У 2009 році до Антимонопольного комітету України надійшло 5987 заяв та подань з приводу порушень законодавства про захист економічної конкуренції (за 2008 рік – 4923).

 

 

Таблиця 4

Кількість заяв та звернень, отриманих Антимонопольним комітетом, та проведених перевірок

 

 

Протягом 2009 року органами Комітету проведено 900 перевірок дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції (у 2008 році – 660), в тому числі 739 перевірок суб’єктів господарювання та 161 перевірка державних органів. За результатами цих перевірок розпочато розгляд 404 справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та надано 216 рекомендацій щодо припинення дій (бездіяльності), що містили ознаки таких правопорушень.

Крім того, внаслідок безпосереднього виявлення ознак порушень законодавства про захист економічної конкуренції працівниками органів Комітету, в тому числі на основі аналізу інформації про стан ринків, розпочато розгляд 940 справ про правопорушення.

Протягом року розглянуто з визнанням вчинення порушень 1966 справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (за 2008 рік – 1616) та надіслані рекомендації стосовно припинення 1494 дій (бездіяльності), що містили ознаки порушень, які були виконані.

За результатами вжитих Комітетом заходів прийнято рішення про застосування передбаченої законом відповідальності стосовно 3885 порушень законодавства про захист економічної конкуренції (за 2008 рік – 3234 порушень). З них 1477 стосувалися порушень у вигляді зловживань монопольним (домінуючим) становищем (на 12,7 відсотка більше, ніж у 2008 р.), 584 – антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання (у 2,3 рази більше, ніж за 2008 рік), 716 – антиконкурентних дій державних органів (на 0,14 відсотка менше, ніж у 2008 році), 175 – недобросовісної конкуренції (у 2,8 разу більше, ніж у 2008 р.).

 

Рис. 7. Структура порушень законодавства про захист економічної конкуренції, припинених Комітетом у 2009 році

 

 

 

Основними ринками, на яких виявлені порушення законодавства про захист економічної конкуренції, були ринки агропромислового комплексу, житлово-комунального господарства, паливно-енергетичного комплексу, охорони здоров’я, будівництва та будівельних матеріалів, транспорту, обслуговування та ремонту автомобілів, послуг землевпорядкування, зв’язку та телекомунікацій.

 

 

 

Таблиця 5

Структура визнаних порушень

законодавства про захист економічної конкуренції

за галузями

 

 

 

Протягом 2009 року на порушників законодавства про захист економічної конкуренції було накладено штрафів у загальному розмірі 289,8 млн. грн (у 2008 році – 13,3 млн. грн). З них 7,2 млн. грн накладено за порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання, 275,8 млн. грн – за порушення у вигляді зловживань монопольним (домінуючим) становищем, 2,3 млн. грн – за порушення у вигляді недобросовісної конкуренції та 4,5 млн. грн – за порушення інших видів.

При цьому 52,4 відсотки усіх виявлених антиконкурентних узгоджених дій та зловживань монопольним (домінуючим) становищем стосувалися встановлення цін, які неможливо було б установити за умов існування значної конкуренції на ринку.

 

Рис. 8. Штрафи, накладені органами Комітету на порушників у 2005 - 2009 роках

 

 

За результатами розгляду 17 справ у 2009 році органами Комітету були застосовані штрафи у розмірі 100 тисяч гривень і більше:

 

 

Таблиця 6

Найбільші штрафи,

накладені Антимонопольним комітетом України

на порушників у 2009 році

 

 

Порушниками законодавства про захист економічної конкуренції сплачено до державного бюджету понад 12,2 млн. грн штрафів та пені (у 2008 р. – 10,5 млн. грн).

 

Рис. 9. Штрафи, сплачені порушниками на підставі рішень Комітету,  у 2005 – 2009 роках

 

З метою забезпечення своєчасної сплати штрафів, накладених на порушників законодавства про захист економічної конкуренції, та з інших передбачених законодавством питань органи Комітету протягом 2009 року у 284 випадках зверталися до суду з позовами відповідно до статті 25 Закону України “Про Антимонопольний комітет України”. Судами протягом року задоволено 142 позови органів Антимонопольного комітету України, остаточно відмовлено у задоволенні 3 таких позовів.

У 2009 році уповноваженими посадовими особами Антимонопольного комітету України складені та надіслані до суду 5 протоколів про адміністративні правопорушення – порушення законодавства про захист економічної конкуренції (за 2008 рік – 9 протоколів).

Протягом звітного року в судах оскаржено 238 рішень Антимонопольного комітету України у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що становить 9,6 відсотка прийнятих протягом року рішень. Протягом року судами були прийняті остаточні рішення стосовно 226 рішень органів Антимонопольного комітету, оскаржених у різний час. З них у 213 випадках рішення Антимонопольного комітету підтверджені, у 6 – визнані недійсними частково, у 7 – визнані недійсними повністю.

 

Протягом року внаслідок розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, виконання рекомендацій органів Антимонопольного комітету щодо припинення дій, що мали ознаки таких порушень, юридичним та фізичним особам відшкодовано завдану шкоду в розмірі 11,2 млн. грн (в 2008 р. – 8,6 млн. грн).

Припинення зловживання монопольним становищем з боку ТОВ “Ринок Північний” (м. Одеса) щодо стягнення з підприємців подвійної плати за спожиту електричну енергію, мало наслідком зниження орендної плати в середньому на 39 відсотків та нарахування плати за електроенергію лише за показниками індивідуальних лічильників. При цьому, споживачам шляхом перерахунків повернуто 375 тис. грн неправомірно нарахованих раніше коштів.

 

Унаслідок припинення органами Комітету порушень законодавства про захист економічної конкуренції попереджені прямі втрати юридичних та фізичних осіб у розмірі 148,8 млн. грн.

До прикладу, припинення антиконкурентних узгоджених дій автоперевізників у м. Луганську, які могли призвести до  встановлення завищених тарифів на проїзд, відвернуло економічно необґрунтовані та неправомірні витрати луганчан у розмірі понад 2,3 млн. грн на рік, припинення антиконкурентних узгоджених дій 17 приватних автоперевізників на маршруті “Рівне – Березне” забезпечило зменшення тарифів на 14 відсотків, внаслідок чого попереджено необґрунтовані витрати громадян у розмірі 759 тис. грн протягом 2009 року, економічний ефект від зменшення цін на лісопродукцію внаслідок припинення зловживання монопольним становищем з боку ДП “Болехівський лісгосп”, “Коломийський лісгосп” та “Вигодський лісгосп” (Івано-Франківська область) склав 1,72 млн. грн на рік.

 

2.2. Запобігання монополізації товарних ринків та обмеженням конкуренції на них шляхом контролю над узгодженими діями, концентрацією суб’єктів господарювання

 

Протягом 2009 року органами Антимонопольного комітету України розглянуто 59 заяв про надання дозволу на узгоджені дії суб’єктів господарювання (в 2008 році – 65 заяв). За результатами їхнього розгляду у 45 випадках на здійснення заявлених узгоджених дій надано дозвіл.

Протягом 2009 року суб’єктам господарювання надано 46 попередніх висновків з питань необхідності одержання дозволу на узгоджені дії суб’єктів господарювання та можливості його одержання.

 

Рис. 10. Розгляд заяв про надання дозволу на узгоджені дії суб’єктів господарювання
(2008 – 2009 роки)

 

У 2009 році Антимонопольним комітетом України розглянуто 599 заяв про надання дозволу на концентрацію суб’єктів господарювання, що на 41,3 відсотка менше, ніж за попередній рік (1021 заява). При цьому, 47,4 відсотка заяв надійшли від іноземних інвесторів або підприємств з іноземною участю.

Таблиця 7

Опрацьовані Антимонопольним комітетом України
у 2005 – 2009 роках заяви про надання дозволу на концентрацію
суб’єктів господарювання за участю іноземних інвесторів

 

 

У 35 випадках, через наявність підстав для можливої заборони концентрації або необхідність проведення складного поглибленого дослідження, було розпочато розгляд справ про концентрацію. В цих випадках за результатами їхнього розгляду надано дозвіл.

В цілому протягом звітного року Комітетом було надано дозвіл на 480 випадків концентрації суб’єктів господарювання.

У 118 випадках учасники концентрації відмовилися від її здійснення до прийняття рішення Комітету, або заяви було повернуто заявникам без розгляду. Найбільш поширеними видами концентрації суб’єктів господарювання, на які органи Комітету протягом 2009 року надавали дозвіл, були придбання акцій (часток, паїв) – 82 відсотка загальної кількості, набуття контролю в інших формах – 5 відсотків, спільне створення суб’єкта господарювання – 3,33 відсотка.

 

Таблиця 8

Розподіл наданих Антимонопольним комітетом України

у 2005 – 2009 роках дозволів на концентрацію

суб’єктів господарювання за видами

 

 

 

В одному випадку у наданні дозволу на концентрацію суб’єктів господарювання було відмовлено. А саме, внаслідок відмови у наданні дозволу на концентрацію у вигляді створення концерну “Укрветсанзавод” попереджено монополізацію регіональних ринків утилізації відходів тваринницького походження. Концентрація передбачала входження до складу концерну 23 ветеринарно-санітарних заводів, які в цей час на окремих територіях можуть конкурувати один з одним. Отже, її наслідком стало б усунення конкуренції на відповідних ринках.

 

Рис. 11. Розгляд заяв про надання дозволу на концентрацію суб’єктів господарювання

(2008 – 2009 роки)

 

Крім того, у випадках коли концентрація чи узгоджені дії могли мати негативний вплив та конкуренцію, Комітет обумовлював надання дозволу певними вимогами і зобов’язаннями.

Наприклад, дозвіл на концентрацію на ринку солоду було надано за умови недопущення її учасниками зменшення протягом двох років без об’єктивних на те причин обсягів реалізації солоду вітчизняним споживачам. Учасників концентрації на ринку оптового продажу оболонкових контрацептивів було зобов’язано не допускати дискримінаційних умов закупівлі та реалізації товару стосовно суб’єктів господарювання, які не пов’язані відносинами контролю із учасниками концентрації, а також обмежень реалізації ними товару іншим особам, не змінювати оптові ціни на оболонкові контрацептиви частіше одного разу на рік без об’єктивних на те причин. Згоду на концентрацію на ринку хліба та хлібобулочних виробів у Львівській області було надано за умов виконання її учасниками зобов’язань не змінювати ціни на хліб та хлібобулочні вироби сортів масового виробництва у місті Львові та Львівській області без об’єктивних на те причин, не допускати неправомірних обмежень обсягів реалізації хліба та хлібобулочних виробів, а також дискримінаційних дій щодо суб’єктів господарювання, які не пов’язані відносинами контролю із учасниками концентрації.

Протягом 2008 року органами Антимонопольного комітету України наданий 131 висновок щодо кваліфікації дій відповідно до статті 14 Закону України “Про захист економічної конкуренції”.

 

2.3. Участь Комітету у заходах із сприяння розвитку добросовісної конкуренції

 

У звітному році Антимонопольний комітет взаємодіяв з питань сприяння розвитку конкуренції з 1140 органами державної влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю, у тому числі з 1101 місцевим та 39 загальнодержавними. Фахівці Комітету брали участь у роботі 193 міжвідомчих органів, у тому числі 155 на місцевому та регіональному рівні, та 38 – на загальнодержавному. Для поглиблення взаємодії між органами державної влади Комітетом були укладені угоди з Міністерством аграрної політики України та Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики.

Протягом 2009 року Комітетом, його територіальними відділеннями було надано органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, органам адміністративно-господарського управління та контролю 3699 рекомендацій стосовно проведення заходів, спрямованих на розвиток підприємництва та конкуренції. З них 3638 було надано на місцевому та регіональному рівні, 61 – на загальнодержавному. Комітет одержав інформацію про врахування 2788 або 75,4  відсотка таких рекомендацій, у тому числі на місцевому та регіональному рівні було враховано 75,2 відсотка рекомендацій Комітету, на загальнодержавному – 85,2 відсотка.

Протягом року органи Комітету на місцях взяли участь у 145 заходах з демонополізації товарних ринків (у 2008 році – у 31 такому заході). З них 120 стосувалися зниження або зняття бар’єрів, що обмежують вступ суб’єктів господарювання на товарні ринки, 21 – стимулювання вступу на монополізовані товарні ринки нових суб’єктів господарювання.

Протягом 2009 року органами Антимонопольного комітету України опрацьовано 14 приватизаційних документів (головним чином, уточнених планів розміщення акцій). Незначна кількість розглянутих документів з питань перетворення державної власності пояснюється уповільненням темпів приватизаційних процесів у звітному році.

 

У межах взаємодії з іншими державними органами у 2009 році Антимонопольним комітетом України здійснені 48 спільних перевірок монопольних утворень, за результатами яких виявлені ознаки 13 порушень законодавства про захист економічної конкуренції та 16 інших порушень законодавства. Здійснено 1052 заходи з координації діяльності органів Комітету з правоохоронними органами. До цих органів подано 23 матеріали щодо наявності ознак злочинів.

 

2.4. Розвиток законодавства про захист економічної конкуренції, методологічного та кадрового забезпечення виконання основних завдань Комітету

 

У 2009 році з метою вдосконалення правових засад державного захисту економічної конкуренції в Україні був розроблений проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення доказів у справах, що розглядаються органами Антимонопольного комітету України”. Проект передбачає, зокрема, визначення основних принципів провадження у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, конкретизує підстави для початку розгляду справи, визначає правовий статус спеціаліста та особи, яка залучена до участі в провадженні у справі для надання пояснень, встановлює чіткі процесуальні права та обов’язки щодо осіб, які беруть участь у справі, визначає поняття письмових і речових доказів, правила залучення як доказів електронних документів, врегульовує порядок вчинення уповноваженими особами Антимонопольного комітету України таких процесуальних дій як отримання пояснень, проведення опитування, виїзної перевірки та обшуку приміщень, транспортних засобів та інших володінь суб’єкта господарювання – юридичної особи. Прийняття закону створить умови для підвищення ефективності реалізації Антимонопольним комітетом повноважень у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції.

 

З метою вдосконалення окремих процедурних питань, пов’язаних із реалізацією органами Антимонопольного комітету України повноважень з контролю за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції та захисту інтересів суб’єктів господарювання і споживачів від його порушень, Комітетом було прийнято розпорядження від 19.05.2009 № 168-р “Про затвердження Змін до Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції”.

 

Для забезпечення вдосконалення державного контролю за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захисту інтересів суб’єктів господарювання та споживачів від його порушень під час здійснення господарської діяльності суб’єктами господарювання та реалізації повноважень органами влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю щодо суб’єктів господарювання Комітетом було прийнято розпорядження від 21.07.2009 № 258-р “Про затвердження Змін до Положення про порядок проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції”. Наслідком прийняття акту стало врахування специфіки підготовки та оформлення результатів позапланових виїзних перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції у Положенні про порядок проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції.

 

З метою посилення підтримки й захисту економічної конкуренції, підвищення ефективності захисту суспільства від негативних наслідків, які можуть для нього породжувати обмеження конкуренції внаслідок узгодження ринкової поведінки суб’єктів господарювання, Комітетом було прийнято розпорядження від 28.08.2009 № 350-р “Про затвердження Зміни до Типових вимог до узгоджених дій суб’єктів господарювання для загального звільнення від попереднього одержання дозволу органів Антимонопольного комітету України на узгоджені дії суб’єктів господарювання”. Акт дозволяє запобігти поширенню загального дозволу Типових вимог на узгоджені дії суб’єктів господарювання, які належать до “жорстких картелів”, зокрема, під час участі суб’єктів господарювання у торгах, аукціонах, конкурсах, тендерах. Крім того, акт сприяє підвищенню рівня правової впевненості суб’єктів господарювання, що мають намір вчинити узгоджені дії, щодо їхньої правомірності, але не мають належного досвіду роботи за умов застосування відповідних норм законодавства про захист економічної конкуренції, а також знижує ризик вчинення ними порушень законодавства про захист економічної конкуренції у випадках, коли їх складно оцінити.

 

За результатами проведеної Антимонопольним комітетом України у 2009 році роботи, Комітетом підготовлено проект Концепції реформування системи державної допомоги суб'єктам господарювання, який було узгоджено з 20 міністерствами та установами, які входили до складу відповідної міжвідомчої робочої групи. Метою Концепції є забезпечення реформування системи державної допомоги, зокрема підвищення прозорості її функціонування, мінімізація негативного впливу державної допомоги на конкуренцію та міжнародну торгівлю та адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Концепцію реформування системи державної допомоги суб'єктам господарювання було схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.01.2010 № 81-р.

Бачення та пропозиції Комітету щодо основних проблем забезпечення захисту економічної конкуренції в України, шляхів їхнього вирішення було викладено у “Концептуальних засадах удосконалення системи захисту економічної конкуренції в Україні”, направлених до Комітету з економічної політики Верховної Ради України 31 березня 2009 року. У 2009 році Центром комплексних досліджень з питань Антимонопольної політики було виконано дослідження за 9 темами, зокрема, оцінка стану та тенденції розвитку конкурентного середовища в Україні, узагальнення практики застосування окремих норм законодавства про захист економічної конкуренції, підготовка посібника з питань організаційно-правових засад захисту економічної конкуренції в Україні, розроблено певні інструментальні засоби моделі автоматизованої системи дослідження товарних ринків.

Протягом року вжито заходів із зміцнення керівної ланки територіальних відділень Комітету: нових голів територіальних відділень призначено у Хмельницькому, Чернівецькому обласних, Київському та Севастопольському міських відділеннях, заступників голів – у Донецькому, Запорізькому, Харківському обласних територіальних відділеннях.

Завдання, стан, підсумки та перспективи діяльності органів Антимонопольного комітету було обговорено на семінарах та нарадах керівних працівників органів Комітету у Сумах (9–11 лютого 2009 р.), Києві (24–26 червня 2009 р.), Одесі (14–18 вересня 2009 року) та Черкасах (7–10 грудня 2009 року).

 

 

3. Вирішення основних завдань Антимонопольного комітету в окремих сферах і галузях національної економіки у 2009 році

 

3.1. Ринки паливно-енергетичного комплексу – сфера традиційної уваги Антимонопольного комітету України

 

Паливно-енергетичний комплекс належить до найважливіших стратегічних галузей національної економіки. Разом із тим, на його ринках існують об’єктивні передумови для порушень законодавства про захист економічної конкуренції. Адже, частково його ринки належать до сфери природних монополій (ринки транспортування нафти та газу магістральними газопроводами, постачання та розподілу електричної енергії), частково на них існують сприятливі умови для антиконкурентних змов (ринки нафти та нафтопродуктів, послуг із їхньої реалізації).

У зв’язку з цим, здійснення контролю над дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на ринках паливно-енергетичного комплексу належить до постійних пріоритетів діяльності Антимонопольного комітету України.

Істотну стурбованість органів Комітету в 2009 році викликала ситуація на ринках світлих нафтопродуктів. Хоча на початку року відбулось істотне зменшення світових цін на нафту, воно не повсюдно супроводжувалося адекватним зменшенням внутрішніх цін на нафтопродукти. Натомість, тенденція до зростання світових цін на сировину, що виявилася з весни 2009 року, супроводжувалася значними коливаннями внутрішніх цін, які не завжди були економічно обґрунтованими та в ряді випадків мали ознаки порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

У ситуації, що склалася, наприкінці травня 2009 року було надано 174 рекомендації операторам ринків світлих нафтопродуктів щодо утримання від необґрунтованого завищення цін на моторні бензини та дизельне пальне. Виконання цих рекомендацій дозволило на певний час забезпечити стабільність цінової ситуації на ринку. Всього протягом 2009 року Комітетом надано понад 280 рекомендацій провідним операторам ринків світлих нафтопродуктів.

Разом із тим, у ряді випадків Комітет застосував до операторів ринків нафтопродуктів штрафні санкції.

Протягом 2009 року Комітетом прийнято рішення у 38 справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку 62 суб’єктів господарювання, які діють на ринках світлих нафтопродуктів у 16 регіонах (АР Крим, Вінницькій, Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Житомирській, Київській, Кіровоградській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській, Тернопільській, Чернівецькій, Черкаській, Чернігівській областях).

 

До прикладу, ТОВ “Оптіма Трейд” (м. Дніпропетровськ) займало монопольне (домінуюче) становище на ринках роздрібної торгівлі високооктановими, низькооктановими бензинами та дизельним пальним у окремих населених пунктах Дніпропетровської, Запорізької та Черкаської областей.

ВАТ “Укрнафта” (м. Київ) здійснювало діяльність з реалізації світлих нафтопродуктів, зокрема дизельного пального, низькооктанових та високооктанових моторних бензинів через мережу власних автозаправних станцій.

Між ВАТ “Укрнафта” та ТОВ “Оптіма Трейд” (м. Дніпропетровськ) було укладено договір комісії, згідно з умовами якого ВАТ “Укрнафта” за винагороду та за дорученням ТОВ “Оптіма Трейд” здійснювало у Дніпропетровській, Запорізькій та Черкаській областях реалізацію нафтопродуктів на АЗС ВАТ “Укрнафта”. При цьому, ТОВ “Оптіма Трейд” встановлювало ціни та визначало умови реалізації світлих нафтопродуктів через мережу АЗС ВАТ “Укрнафта”.

ТОВ “Оптіма Трейд” без об’єктивних на те причин розірвало договір комісії, на підставі якого реалізовувало пальне через мережу АЗС ВАТ “Укрнафта”. Враховуючи, що державі належить понад 50 відсотків ВАТ “Укрнафта”, закупівля нафтопродуктів для власних АЗС могло відбутися лише через тендерні процедури, які потребують певного часу. Тому передчасне розірвання договору з боку ТОВ “Оптіма Трейд” позбавило ВАТ “Укрнафта” можливості здійснити закупівлі для запобігання припиненню реалізації пального.

Як засвідчило розслідування, з огляду на обсяги продажів пального, ВАТ “Укрнафта” у окремих населених пунктах зазначених регіонів набуло монопольного становища на ринку. Відтак розірвання договору в односторонньому порядку призвело до припинення реалізації пального через мережу АЗС ВАТ “Укрнафта”, виникнення дефіциту та, як наслідок, зростання роздрібних цін на нафтопродукти в середньому на 13 відсотків на АЗС інших операторів у Дніпропетровській, Запорізькій та Черкаській областях.

Комітет визнав ці дії ТОВ “Оптіма Трейд” зловживанням монопольним (домінуючим) становищем та наклав на нього штраф у розмірі 1 млн. гривень.

Те ж ТОВ “Оптіма Трейд”, під час реалізації нафтопродуктів через АЗС ТОВ “НК Альфа-Нафта” в Сумській області, встановлювало необґрунтовані ціни на бензини та дизельне пальне. Зокрема, підвищення роздрібних цін на пальне відбувалося всупереч зміні закупівельних цін: так, у лютому 2009 року у порівнянні із січнем, закупівельні середньозважені ціни зменшилися на 20 відсотків, але роздрібні ціни оператора підвищилися у розмірі до 8 відсотків.

Ці дії ТОВ “Оптіма Трейд” визнано зловживанням монопольним (домінуючим) становищем, за вчинення якого накладено штраф у розмірі 500 тисяч гривень. На вимогу Комітету було знижено ціни на світлі нафтопродукти, що реалізовувалися в Сумській області.

 

ТОВ “Атан-Крим” (м. Феодосія, Автономна Республіка Крим) та ТОВ “ТЕС-Авто” (м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим) без об’єктивних причин одночасно підвищили до однакового рівня роздрібні ціни на бензини, які реалізовували на власних АЗС. При цьому, сукупна частка надавала їм можливість впливати на стан ринку роздрібної торгівлі низькооктановими та високооктановими бензинами в м. Сімферополі.

Комітет визнав ці дії ТОВ “Атан-Крим” та ТОВ “ТЕС-Авто” порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосувалися встановлення цін реалізації товарів.

На порушників накладено штраф на загальну суму 550 тисяч гривень.

 

У 2009 році Комітет звернув увагу на ринки послуг із реалізації авіаційного пального у найбільших аеропортах України.

 

АТ “Укртатнафта” (м. Кременчук, Полтавська обл.), ЗАТ “Спільне українсько-голландське підприємство “КРЕБО” (м. Кременчук, Полтавська обл.), ТОВ “ЛУК АВІА ОЙЛ” (м. Бориспіль, Київська обл.) займають монопольне (домінуюче) становище на ринку реалізації авіапального з заправкою повітряних суден у межах території ДП “Міжнародний аеропорт “Бориспіль”.

У 2009 році ціни на авіапальне на світових ринках зменшилися на 45–50 відсотків. Однак, в міжнародному аеропорту “Бориспіль” ціни були знижені лише на 26 відсотків, що негативним чином вплинуло на конкурентоспроможність як національних, так і міжнародних авіаперевізників.

Поряд із цим, ДП “МА “Бориспіль” та ЗАТ СП “КРЕБО”, займаючи монопольне становище на ринку, встановлювали завищені ціни також на спеціалізовані аеропортові послуги, які надаються авіакомпаніям під час забезпечення літаків пальним на території аеропорту. Як засвідчило розслідування, подібна ситуація була створена штучно – за рахунок відповідних відносин ДП “МА “Бориспіль” та ЗАТ СП “КРЕБО”. У результаті, вартість послуг із заправки літаків в аеропорту “Бориспіль” перевищувала відповідні ціни у більшості аеропортів Європи.

Комітет визнав дії АТ “Укртатнафта”, ЗАТ “Спільне українсько-голландське підприємство “КРЕБО”, ТОВ “ЛУК АВІА ОЙЛ” та ДП “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку.

На порушників накладено штраф на загальну суму 265 млн. гривень. Рішення Комітету оскаржено відповідачами в суді. Вищий господарський суд підтвердив правильність рішення Комітету щодо ТОВ “ЛУК АВІА ОЙЛ” та ЗАТ “КРЕБО”.

 

За аналогічне порушення на ринку послуг з реалізації авіаційного пального із заправкою повітряних суден в аеропорту в місті Харкові притягнуто до відповідальності ТОВ “НЬЮ СИСТЕМ АМ”. Під час розгляду справи відповідач зменшив тариф на послугу з реалізації авіаційного пального із заправкою повітряних суден у середньому на 11 відсотків.

За необґрунтоване завищення тарифів на послуги з реалізації авіаційного пального із заправкою повітряних суден на території міжнародного аеропорту міста Маріуполь було притягнуто до відповідальності ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” в особі аеропорту м. Маріуполь.

ТОВ “Аркона”, яке займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з реалізації авіаційного пального суб’єктам господарювання (авіакомпаніям) для заправки повітряних суден в ЗОКП “Міжнародний аеропорт Ужгород”, в договорах, укладених з різними авіакомпаніями, застосовувало різні умови оплати за поставлене авіаційне пальне, а також встановлювало різні ціни за реалізацію на однакових умовах авіаційного пального різним авіакомпаніям.

Дії ТОВ “Аркона” визнано зловживанням монопольним (домінуючим) становищем шляхом застосування різних цін до рівнозначних угод із покупцями без об’єктивно виправданих на те причин. На порушника накладено штраф.

На виконання вимог Комітету неправомірну практику застосування різних цін до рівнозначних угод ТОВ “Аркона” припинено.

 

Низку порушень законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживань монопольним (домінуючим) становищем та антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання, Комітетом в 2009 році виявлено та припинено на ринках реалізації скрапленого газу в якості моторного пального.

Так, виробничо-комерційна фірма “РВК ПЛЮС” ТОВ займала монопольне (домінуюче) становище на ринках роздрібної реалізації скрапленого газу в якості моторного пального в межах міста Кіровоград та семи районів Кіровоградської області.

Аналіз цінової поведінки ВКФ “РВК ПЛЮС” ТОВ в березні 2009 року виявив, що Товариство застосовувало найнижчі ціни на території Кіровоградського району, в якому зазнає значної конкуренції з боку багатьох інших продавців скрапленого газу. Найвищий же рівень цін встановлювався в тих районах Кіровоградської області, де Товариство займало монопольне (домінуюче) становище.

Дії Комерційної Фірми “РВК ПЛЮС” ТОВ визнано зловживанням монопольним (домінуючим) становищем шляхом застосування різних цін реалізації скрапленого газу до рівнозначних угод з покупцями без об’єктивно виправданих на те причин. На порушника накладено штраф. На виконання вимог Комітету ціни встановлено ним на економічно обґрунтованому рівні.

 

Порушення подібного характеру виявлено та припинено також на ринках скрапленого газу в якості моторного пального в Сумській області з боку ТОВ “Юніон-Трейд”, в Херсонській області з боку “Інвест-Сервіс”, у Черкаській області з боку ТОВ “Біотех”, у Чернігівській області з боку ТОВ АЗС “Крос”. Внаслідок припинення зловживання монопольним становищем з боку ТОВ “Світ”, яке безпідставно встановило у Монастирищенському районі Черкаської області завищені ціни на скраплений газ в якості моторного пального, ціну зменшено на 27 відсотків.

 

У Хмельницькій області чотирьох операторів ринку скрапленого газу притягнуто до відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій.

Під час розгляду справи було встановлено, що підприємства ТОВ ТД “Континіум-Галичина”, ТОВ НК “Альфа Нафта”, ПБФ “Пінокіо-Z” та група ТОВ “Яріс-КСК” – МПП “Айстра” одночасно без об’єктивних економічних причин підвищили роздрібну ціну на скраплений газ в якості моторного пального, зафіксувавши її на однаковому рівні. На порушників накладено штраф. Вжито заходів з метою поновлення цінової конкуренції на ринку.

 

Комітет визнав дії ВАТ “Івано-Франківськгаз”, які полягали у необґрунтованому спонуканні споживачів укладати договори на постачання природного газу у IV кварталі 2008 року з ТОВ “Компанія “Тандем плюс” зловживанням монопольним (домінуючим) становищем. Неправомірну практику обмеження конкуренції на ринку припинено.

 

ВАТ “Миколаївгаз” включало до змісту технічних умов на приєднання до його мереж зобов’язання контрагентів про придбання та передачу на користь цього товариства матеріальних цінностей, що не є необхідним для виконання робіт з приєднання та належної експлуатації мереж. Такі дії визнано зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, на порушника накладено штраф у розмірі 100,0 тис. грн.

 

Внаслідок припинення зловживання монопольним становищем з боку ВАТ “Вінницягаз”, яке полягало у необґрунтованому стягненні з побутових споживачів природного газу коштів за профілактичне обслуговування комбінованих будинкових регуляторів тиску, попереджено неправомірні витрати споживачів у розмірі близько 5 мільйонів гривень. Приведення до економічно обґрунтованого рівня тарифів на послуги ВАТ “Волиньгаз” із підготовки технічних умов на газифікацію індивідуальних житлових будинків попередило неправомірні витрати громадян у розмірі 120 тис. грн на рік. Внаслідок припинення зловживання монопольним становищем ВАТ “Львівгаз”, що полягало у виставленні суб’єктам господарювання рахунків за непоставлений природний газ, попереджено втрати споживачів у розмірі близько 5 млн. грн, а також припинено стягнення коштів у розмірі від 50 до 100 грн у разі припинення споживачу газопостачання.

В цілому, органами Антимонопольного комітету розглянуто 25 справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку суб’єктів ринку природного газу та надано 29 рекомендацій про припинення дій, що мають ознаки правопорушень на цих ринках.

 

Виходячи з досвіду розслідування справ на ринках газу, Комітет під час опрацювання проектів документів, що регулюють відносини у цій сфері, вніс ряд пропозицій, спрямованих на запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у ній.

Зокрема, Комітет надав ряд зауважень до проекту постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного та скрапленого газу та вугілля”. Зокрема, “прив’язування” цін на скраплений газ до рівня цін, що визначаються агентством “Platts”, на думку АМКУ є недоцільним, оскільки у разі, якщо ціни, які розраховані ним на майбутній період, будуть розглядатись в Україні при проведенні торгів у поточному часі, це призведе до їх зростання.

Більш того, згідно із запропонованими змінами, аукціонний комітет не міг би розглядати пропозиції продавців, якщо їх стартова ціна більш ніж на 5 відсотків відрізняється від середнього значення цінових пропозицій на відповідну сировину за 10 днів, що передують даті реєстрації пропозицій, згідно з розрахунками Держзовнішінформу. Тобто, навіть якщо продавець виявить бажання встановити ціни, нижчі за ціни конкурентів, його пропозиція не була б прийнята аукціонним комітетом. Таке положення усунуло б механізм цінової конкуренції на загальнодержавному ринку скрапленого газу.

Антимонопольний комітет України відмовив у погодженні проекту постанови Кабінету Міністрів України “Про підвищення ефективності управління державним майном газорозподільних мереж”.

У цей час на ринку природного газу в Україні домінує НАК “Нафтогаз України”.

Проект постанови передбачав поєднання діяльності з розподілу природного і нафтового газу, постачання газу за регульованим тарифом та постачання газу за нерегульованим тарифом у одного суб’єкта господарювання, НАК “Нафтогаз України”, що посилило би монополізацію ринку природного газу.

Крім того, виникла б можливість створення НАК “Нафтогаз України” перешкод для доступу іншим суб’єктам господарювання на ринок постачання природного газу.

 

Ринки електроенергії в Україні є регульованими, тому основні умови реалізації товарів на них визначаються державним регулюванням. Разом із тим, у 2009 році Антимонопольним комітетом було прийнято рішення стосовно окремих енергопостачальних компаній, дії (бездіяльність) яких не регулювалися галузевими правилами, і, в той же час, ущемлювали права споживачів і були б неможливі за умов існування значної конкуренції на ринку.

Так, Антимонопольний комітет визнав дії ВАТ “Запоріжжяобленерго”, яке у грудні 2008 року припинило постачання електричної енергії комунальним підприємствам Запорізької області в порушення умов укладених Договорів на постачання електроенергії, зловживанням монопольним (домінуючим) становищем, що зачіпало інтереси понад 700 тис. мешканців міст Запоріжжя, Токмак і смт Якимівка. На порушника накладено штраф.

ЗАТ “А.Е.С. Київобленерго” притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу за невиконання комплексу робіт, необхідних для постачання населенню електроенергії з належними параметрами якості, ЗАТ “Київенерго” – за виставлення споживачам рахунків із непідтвердженими сумами боргу та погрози безпідставного відключення електроенергії.

 

Аналіз випадків зловживань обласними (міськими) енергопостачальними компаніями (обленерго) монопольним (домінуючим) становищем на ринку шляхом висунення необґрунтованих вимог до постачальників електроенергії за нерегульованим тарифом (ПНТ) під час укладення договорів з ними договорів на передачу (транспортування) електроенергії електромережами обленерго, в тому числі вимог щодо надання інформації та документів, не передбачених нормативними актами, виявив, що значною мірою така ситуація склалася внаслідок того, що Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ) не визначено переліку документів, які ПНТ мають надавати обленерго для укладення таких договорів. У зв’язку з цим, Комітет надав НКРЕ обов’язкові для розгляду рекомендації від 26 червня 2008 року стосовно розробки порядку доступу ПНТ до мереж обленерго.

Однак, зазначені рекомендації Комітету НКРЕ не виконала, у зв’язку з чим Комітетом було розпочато розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді бездіяльності НКРЕ, що створювала обленерго умови для зловживань монопольним становищем.

За результатами розгляду цієї справи НКРЕ було зобов’язано затвердити обов’язковий для виконання нормативний акт, який визначав би умови доступу ПНТ до мереж обленерго, погодивши його з Комітетом. На цей час відповідний нормативний акт розробляється НКРЕ.

 

Пропозиції, спрямовані на недопущення обмежень конкуренції на ринках постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом, були внесені Комітетом у 2009 році також під час опрацювання проектів нормативних актів, що регулюють відносини на ринках електроенергетики.

Зокрема, за результатами розгляду проекту постанови НКРЕ “Про внесення змін до “Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом” Комітет надав зауваження стосовно необхідності вилучити положення про заборону для постачальників електроенергії за нерегульованим тарифом, які діють на оптовому ринку електричної енергії і вже мають досвід діяльності в електроенергетиці, діяти на ринку двосторонніх договорів купівлі-продажу електроенергії та балансуючому ринку. Крім того, Комітет наполягав на наданні можливості промисловим споживачам, які отримали ліцензії НКРЕ на постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом, постачати електроенергію також для власних потреб.

 

З метою запобігання зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку постачання електроенергії, що могли б призвести до ущемлення прав споживачів, Комітет за результатами розгляду проекту Закону України “Про засади функціонування ринку електричної енергії України” висловився проти запровадження обов’язку кваліфікованого споживача електричної енергії у випадку неузгодженого відхилення обсягу споживання електричної енергії від договірної величини як у більшу, так і у меншу сторону, сплачувати постачальнику електричної енергії двократну вартість такого відхилення. Адже, застосування такої санкції значно посилило б відповідальність споживача і створило б більші можливості для зловживання монопольним становищем постачальниками електроенергії. Комітет запропонував передбачити санкції у вигляді сплати постачальнику електричної енергії двократної вартості неузгодженого відхилення від договірної величини лише у разі відхилення у сторону збільшення і в порядку, визначеному законодавством.

 

За результатами розгляду проекту постанови НКРЕ “Про затвердження Змін до Правил користування електричною енергією”, Комітет дійшов висновку, що запропонований в ній механізм отримання споживачами електроенергії рахунків від енергопостачальника за надані послуги та їх оплати погіршив би для споживачів умови оплати електроенергії і створив би умови для зловживання енергопостачальниками своїм монопольним становищем, оскільки надав би енергопостачальникам можливість вимагати від споживачів здійснення передоплати за електроенергію значно раніше, ніж це передбачено договором, а у разі несплати виставленої в рахунку передплати одночасно з оплатою за спожиту електроенергію – припиняти постачання електроенергії за несплату рахунків.

У зв’язку із цим Комітет запропонував внести зміни до зазначеного проекту постанови НКРЕ, які б виключали можливість ущемлення прав споживачів монопольними утвореннями.

 

З метою розвитку конкурентного середовища в електроенергетиці під час опрацювання проекту Закону України “Про особливості приватизації в електроенергетиці” Комітет запропонував визначити окремі умови та особливості приватизації енергогенеруючих компаній, які працюють в умовах конкуренції, та обласних (міських) енергопостачальних компаній, які поєднують діяльність на ринках природної монополії (передачі електроенергії електромережами) і на потенційно конкурентному ринку постачання електроенергії, зазначивши, що ці об’єкти електроенергетики мають приватизуватись окремо одне від одного.

 

Як і в попередньому році, Комітетом надано низку зауважень та пропозицій стосовно нормативного регулювання відносин у вугільній галузі. Зокрема, у зв’язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 № 285 “Про особливості закупівлі вугілля кам’яного”, Комітет висловив думку, що надання цією постановою ДП “Вугілля України” статусу єдиного продавця вугілля для потреб металургійного комплексу, коксохімічної промисловості на аукціонах фактично усуває конкуренцію на ринку вугілля за участю зазначених покупців. У зв’язку з цим Комітет зазначив, що навіть у разі, якщо сучасний стан ринку вугілля дійсно вимагає його монополізації і позитивний ефект для суспільних інтересів переважає негативні наслідки обмеження конкуренції на зазначеному ринку, це має бути визначено законом України, разом із механізмами державного регулювання цього ринку, зокрема, шляхом тимчасового запровадження державного регулювання цін на вугільну продукцію.

 

За результатами опрацювання розробленого Мінвуглепромом проекту розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Концепції розвитку ринку вугілля України до 2012 року” Комітет запропонував доопрацювати його, зокрема:

чітко визначити модель побудови ринку на конкретний перехідний період;

передбачити, у разі необхідності, існування у вугільній галузі моделі ринку єдиного покупця на короткостроковий період з наступним переходом до конкурентних засад функціонування ринку, зокрема на базі сировинної біржі;

доповнити Концепцію положеннями, спрямованими на запобігання дискримінації на ринку вугілля підприємств різних форм власності.

 

 

3.2. Захист стратегічних інтересів держави в агропромисловому комплексі

 

Агропромисловий комплекс, зокрема, виробництво зерна, є однією з найважливіших галузей національної економіки. Саме ця сфера виявила найбільшу стійкість до впливу світової фінансово-економічної кризи і навіть за несприятливих економічних умов 2009 р. продемонструвала зростання.

Ринки власне зерна та зернових в Україні є конкурентними, істотних правопорушень, пов’язаних із обмеженнями конкуренції чи зловживаннями ринковою владою в 2009 р. на них не виявлялося. Разом із тим, певні проблеми спостерігалися на суміжних ринках, що суттєво впливають на стан ринків зерна та зернових, і, у той же час, унаслідок технологічних особливостей, специфіки розвитку у попередній час є значною мірою монополізованими, а саме, ринках послуг із зберігання та транспортування зерна і зернових.

У зв’язку з високими урожаями зернових у 2008 та 2009 роках в Україні виник дефіцит ємностей для його зберігання, за таких умов практично всі елеватори України при укладанні договорів на зберігання зернових і олійних культур отримали можливість диктувати свої умови і сільгоспвиробникам, і заготівельним організаціям, і зернотрейдерам. Зокрема, аналіз договорів складського зберігання зерна, проведений Комітетом, виявив, що пункт про сплату вартості зберігання зерна в підвищених розмірах після закінчення строку, який зазначено у договорі, включили понад 220 із 700 суб’єктів господарювання, які надають послуги із зберігання зерна у різних регіонах України.

Органами Комітету 194 зерновим складам було надано рекомендації щодо виключення з договорів складського зберігання зерна пункту про сплату вартості в підвищеному розмірі у разі його зберігання після закінчення строку зберігання, який встановлений договором. У Вінницькій, Кіровоградській, Хмельницькій областях за результатами розгляду справ про зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринках послуг із зберігання та первинної обробки зерна правопорушників притягнуто до відповідальності у вигляді штрафів.

Виявлено також випадки встановлення економічно необґрунтованих тарифів на послуги з переоформлення складських документів на зерно з одного власника на іншого, відмов у переоформленні прав власності на зерно на Аграрний фонд, збільшення цін на послуги зернового складу.

Наприклад, ВАТ “Кублічське хлібоприймальне підприємство” займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг із зберігання зерна в ряді районів Вінницької області.

Аграрний фонд України проводить закупівлю за державні кошти зерна для формування державного продовольчого резерву шляхом укладання на аграрній біржі біржових контрактів з продавцями зерна.

ВАТ “Кублічське хлібоприймальне підприємство” неправомірно відмовило в переоформленні права власності на зерно з ТОВ “Торговий дім “ДІВІКО” на Аграрний фонд, нав’язавши включення відповідної умови до договору складського зберігання зерна.

Такі дії ВАТ “Кублічське хлібоприймальне підприємство” визнано зловживанням монопольним (домінуючим) становищем у вигляді обумовлення укладання угод прийняттям суб’єктами господарювання додаткових зобов’язань, які за своєю природою або згідно з торговими та іншими чесними звичаями у підприємницькій діяльності не стосуються предмета договору. На порушника накладено штраф, його зобов’язано не включати неправомірні умови до договорів із поклажодавцями.

 

ВАТ “Полонський комбінат хлібопродуктів”, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг із зберігання зерна в ряді районів Хмельницької області, встановило тариф з переоформлення документів на зерно врожаю 2008 року, виходячи з тоннажу зерна, що підлягає переоформленню, а саме: до 50 тонн – 3 грн за кожну переоформлену тонну, більше 50 тонн – 100 грн за кожне переоформлення, хоча витрати на переоформлення документів не залежать від обсягів зерна, що зберігається.

Комітет визнав такі дії зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на зазначеному ринку шляхом застосування різних цін до рівнозначних угод із суб’єктами господарювання без об’єктивно виправданих на те причин. На порушника накладено штраф та зобов’язано розробити економічно обґрунтовані тарифи на послугу з переоформлення зерна.

 

ДП ДАК “Хліб України” “Новоукраїнський комбінат хлібопродуктів”, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг із зберігання зерна в ряді районів Кіровоградської області, встановило тариф на послугу з переоформлення складських документів на зернові культури та насіння соняшника, виходячи з тоннажу продукції.

Комітет визнав такі дії зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на зазначеному ринку, шляхом встановлення таких умов реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, що призвело до ущемлення інтересів споживачів. На порушника накладено штраф.

 

На основі аналізу результатів проведених досліджень і розслідувань Комітет, з метою забезпечення стабільності на ринках зерна та послуг з його зберігання вніс до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо вирішення проблемних питань, які виникають на зазначених ринках, зокрема, розроблення порядку формування тарифів на надання послуг із зберігання зерна і механізму встановлення економічно обґрунтованої ціни на переоформлення складських документів на зерно з одного власника на іншого, виходячи з реальних витрат зернового складу; процедури продажу зерновим складом зерна, що не є його власністю, на конкурсних засадах; законодавчого зобов’язання зернових складів, у разі необхідності підняття цін на послуги із зберігання зерна, надавати поклажодавцям розрахунки витрат для підтвердження обґрунтованості підняття цін або внесення змін до діючого законодавства, які передбачили б надання зерновим складом обґрунтування зміни цін на свої послуги відповідним місцевим органам влади тощо.

Мінагрополітики в грудні 2009 року повідомило Комітет, що ним вживаються заходи щодо стабілізації ситуації на ринках зерна та надання послуг з його зберігання, зокрема, стосовно запровадження державного регулювання тарифів на послуги зернових складів.

 

Суттєвий вплив на умови господарської діяльності вітчизняних виробників зерна, насамперед тих, що експортують свій товар, мають тарифи на залізничні перевезення.

Протягом останніх років тарифи на послуги вантажних залізничних перевезень, зокрема, зернових, істотно зросли (за 10 років – у 5,4–7,4 разу залежно від відстані та типу вагону), до того ж темпи їхнього зростання були вищими за загальні темпи інфляції в Україні. При цьому, найбільш зросли тарифи за перевезення зерна вагонами, що не належать “Укрзалізниці”. Оскільки затверджена у встановленому порядку методика формування тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування у внутрішньому сполученні відсутня, систематичне підвищення тарифів на ці послуги могло відбутися без належного економічного обґрунтування.

Проблеми тарифоутворення на послуги залізничних перевезень зернових вантажів було обговорено на розширеному засіданні Антимонопольного комітету України за участю представників Мінтрансзв’язку, Мінагрополітики, ВГО “Українська аграрна конфедерація”, провідних учасників вітчизняного зернового ринку. За підсумками обговорення Мінтрансзв’язку було надано рекомендації щодо розроблення порядку (методики) формування тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування у внутрішньому сполученні, в якому мають бути чітко визначені принципи ціноутворення, які б стимулювали оптимізацію витрат на перевезення.

Однак, вищезазначеного порядку Міністерством транспорту та зв’язку України не розроблено. На вимогу Комітету при погодженні Програми реформування залізничного транспорту України Міністерством транспорту та зв’язку України в числі заходів з реформування залізничного транспорту на 2009–2010 роки (перший етап виконання Програми) передбачено підготовку проекту Методики формування тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України.

Оскільки Україна є одним із провідних експортерів зерна у світі, на стан національного зернового ринку істотно впливають витрати, пов’язані з експортом, зокрема, плати за портові послуги.

Підвищенню ефективності функціонування ринку послуг морських портів могло б сприяти запровадження на ньому елементів конкуренції, зокрема, шляхом створення додаткових терміналів, належних окремим суб’єктам господарювання. Втім, створення та розширення такого терміналу одним із провідних вітчизняних зернотрейдерів ТОВ “СП “Нібулон”, зустрілося з протидією з боку Мінтрансзв’язку, що потребувало втручання Антимонопольного комітету України.

ТОВ “СП “Нібулон” володіє перевантажувальним терміналом для перевалки зернових та олійних культур в м. Миколаїв. Однак, глибина Бузько-Дніпровського лиманного каналу на дільниці, по якій мають проходити вантажні морські судна у напрямку перевантажувального терміналу ТОВ “СП “Нібулон”, не дозволяє завантажувати біля його причалу великотоннажні судна типу СН-25, СН-50 та СН-70. Це обмежує можливість ТОВ “СП ”Нібулон” конкурувати на ринку перевантаження зернових вантажів на морські судна, зокрема з державним підприємством “Миколаївський морський торговельний порт”.

ТОВ “СП “Нібулон” неодноразово зверталося до Міністерства транспорту та зв’язку України з метою отримання погодження для проведення днопоглиблювальних робіт на першому коліні каналу акваторії порту Миколаїв та на підхідному каналі в межах акваторії, прилеглої до власного причалу, яке видається Мінтрансзв’язку. Однак, Мінтрансзв’язку надавало негативні відповіді із зазначеного питання.

У зв’язку з цим Антимонопольним комітетом України були надані рекомендації Міністерству транспорту та зв’язку України щодо усунення неправомірних перешкод для здійснення ТОВ “Сільськогосподарське підприємство “Нібулон” (м. Миколаїв) відповідного будівництва (днопоглиблювальних робіт) у межах орендованих ним земельних ділянок. Однак, інформації про виконання зазначених рекомендацій від Мінтрансзв’язку отримано не було.

З огляду на це, Комітетом розпочато справу про порушення Міністерством транспорту та зв’язку України законодавства про захист економічної конкуренції. За результатами розгляду справи 5 березня 2010 року відповідні дії Мінтрансзв’язку визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, його зобов’язано усунути перешкоди в діяльності ТОВ СП “Нібулон”.

 

Предметом постійної уваги органів Комітету залишалися у 2009 році ринки хліба та хлібобулочних виробів. На них було виявлено понад 20 порушень законодавства про захист економічної конкуренції у 13 областях.

До прикладу, ВАТ “Горлівський хлібокомбінат” та “Калінінський хлібокомбінат” одночасно (з різницею в один день) та на одному рівні  (різниця в 1 коп. на буханці) підвищили оптово-відпускні ціни на хліб “Урожайний” та “Бородіно” і утримували їх тривалий час на певному рівні.

Донецьке обласне територіальне відділення Комітету визнало такі дії ВАТ “Горлівський хлібокомбінат” та “Калінінський хлібокомбінат” антиконкурентними  узгодженими діями щодо встановлення цін

 

ВАТ “Полтавський хлібокомбінат” та ТОВ “Дуже смачно” в особі Філії в м. Полтава, за період січень-серпень 2009 року спільно займали монопольне (домінуюче) становище на ринку хліба та хлібобулочних виробів в межах м. Полтава.

ВАТ “Полтавський хлібокомбінат” встановило необґрунтовано завищені ціни на сорти хліба масового вжитку.

Полтавське територіальне відділення Комітету такі дії Товариства визнало зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

До порушників застосовано штрафні санкції, необґрунтовані ціни переглянуто.

 

На ринках молока для промислової переробки органами Комітету в 2009 році припинено понад 90 порушень конкуренційного законодавства у 13 областях. Вони полягали здебільшого у встановленні молокопереробними підприємствами, що займали монопольне (домінуюче) становище або узгоджували конкурентну поведінку, занижених закупівельних цін на молоко, що придбавалося у населення. Припинення таких порушень забезпечувало захист інтересів широких кіл сільського населення.

Так, ВАТ “Ічнянський завод сухого молока та масла” займає монопольне (домінуюче) становище на ринках молока для промислової переробки, що закуповувалось у населення та сільськогосподарських підприємств в ряді районів Чернігівської області у 2008 році.

Товариство закуповувало молочну сировину другого ґатунку у населення за ціною нижчою, ніж на молочну сировину другого ґатунку у сільгосппідприємств, чим ущемлювало інтереси здавачів молока-фізичних осіб.

Чернігівське обласне територіальне відділення Комітету визнало дії ВАТ “Ічнянський завод сухого молока та масла” зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку шляхом ущемлення інтересів споживачів – населення, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

На порушника накладено штраф. Порушення припинено шляхом установлення економічно обґрунтованих закупівельних цін.

 

Справу про порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання, що стосувалися встановлення цін, розглянуто у 2009 році стосовно ринку яєць курячих у Донецькій області.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Донецька птахофабрика” і ТОВ “Волноваська” (Донецька обл.) встановили протягом травня-грудня 2007 року та серпня-грудня 2008 року однакові оптово-відпускні ціни на яйця курячі, які реалізовувалися оптовими партіями для їхнього подальшого використання в межах Донецької області.

Аналіз ситуації на відповідному ринку спростовував наявність об’єктивних причин для вчинення таких дій.

Комітет визнав такі дії цих суб’єктів господарювання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій. На порушників накладено штраф, їх зобов’язано поновити цінову конкуренцію на ринку.

У другій половині 2009 року значну увагу Комітет приділив проблемам, що мали місце на ринках цукру.

На ринку цукру, що реалізується у великооптовій торгівлі, за даними Державного комітету статистики України у ІІІ кварталі 2009 року здійснювали діяльність 794 суб’єкти господарювання, жоден з яких не мав ознак монопольного (домінуючого) становища, в тому числі 9 потужних вертикально інтегрованих компаній. Частка 5 найбільших з них складала 48 відсотків.

 

З другої половини 2009 року на ринках цукру в Україні сталися цінові збурення. Їхні передумови значною мірою було закладено у попередній час. Адже, протягом останніх трьох років бурякоцукрова галузь працювала збитково і стала непривабливою для виробників цукрових буряків та цукру. Внаслідок цього зменшилася кількість учасників ринків, мала місце тенденція до скорочення обсягів виробництва цукру в Україні: якщо в 2007 році в країні працювало 110 цукрових заводів, то у 2008/2009 – 70, а у 2009/2010 – лише 56, кількість суб’єктів господарювання, що здійснюють великооптову реалізацію цукру зменшилася з 1409 у 2008 році до 794 у ІІІ кварталі 2009 року. За інформацією Національної асоціації цукровиків України станом на 1 січня 2010 року цукровими заводами України було вироблено 1,27 млн. тонн цукру з цукрового буряку за річної потреби близько 2 млн. тонн. З урахуванням перехідних залишків за розрахунками Міністерства економіки України у 2009/2010 маркетинговому році очікується перевищення попиту на внутрішньому ринку цукру над пропозицією, яке становитиме майже 0,8 млн. тонн. Водночас, прогноз дефіциту цукру у світі на 2009/2010 маркетинговий рік склав 8 млн. тонн унаслідок скорочення виробництва цукру в Індії, Китаї, ЄС, Російській Федерації та інших країнах. За таких умов відбулося зростання цін на цукор. При цьому, крім об’єктивних причин, пов’язаних із зазначеними особливостями змін у кон’юнктурі ринку, зростанню цін могли сприяти порушення конкуренційного законодавства з боку суб’єктів господарювання, зокрема, антиконкурентні узгоджені дії щодо встановлення цін.

У зв’язку із стрімким підвищенням цін на цукор у кінці липня-серпня 2009 року, Комітетом було порушено справу за ознаками антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на ринку цукру. З метою прискорення процесу цінової стабілізації на ринку цукру територіальними відділеннями Комітету були надані рекомендації 152 оптовим постачальникам цукру, 135 роздрібним торговцям (торгівельним підприємствам) щодо приведення цін на товар до економічно обґрунтованого рівня. Внаслідок виконання цих рекомендацій протягом серпня-вересня ціни та торговельні надбавки на цукор були зменшені 117 суб’єктами господарювання, в тому числі 57 оптовими постачальниками цукру та 59 підприємствами роздрібної торгівлі.

У зв’язку з подальшим зростанням цін на цукор наприкінці 2009 року було організовано моніторинг оптово-відпускних цін виробників, оптово-закупівельних цін та цін продажу оптових операторів ринку та торговельних мереж, відстежується рівень їх торговельних надбавок.

За результатами проведеного дослідження на початку 2010 року розпочато розгляд справи за ознаками антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання.

 

Разом із тим, аналіз ситуації свідчить, що заходів щодо здійснення органами Комітету контролю за дотриманням конкуренційного законодавства на ринку цукру недостатньо для повного врегулювання ситуації на ньому.

Проблемні питання на ринку цукру та можливі шляхи їх вирішення були викладені у листі Комітету на адресу Кабінету Міністрів України у серпні 2009 року до Мінагрополітики та Мінекономіки, а також до Голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради України – у грудні.

Зокрема, Комітетом було запропоновано:

запровадити систему моніторингу ринку цукру та діяльності оптових операторів, які діють на ньому;

запровадити ліцензування на право оптової торгівлі цукром шляхом внесення змін до Закону України “Про ліцензування  певних видів господарської діяльності”;

розробити нормативно-правовий акт, яким передбачити порядок (механізм) діяльності суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на ринку оптової торгівлі цукром;

розробити порядок запровадження товарних та фінансових інтервенцій на ринку цукру;

для стабільного забезпечення потреб внутрішнього ринку цукром протягом року та недопущення значних сезонних коливань ціни на нього запровадити механізми регулювання реалізації цукру, передбачені статтею 3 Закону України “Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру”, зокрема, розробити порядок визначення квартальних та місячних обсягів реалізації цукру з урахуванням сезонного коливання попиту на нього, запровадити ритмічну в часі оптову торгівлю цукром згідно з доведеними квартальними та місячними обсягами реалізації; розробити та запровадити заходи щодо усунення давальницької схеми переробки у бурякоцукровому виробництві.

Комітет звернувся до Уряду також із пропозицією створити при Міністерстві аграрної політики робочу групу за участю представників Мінекономіки, Держпідприємництва, Антимонопольного комітету, Національної асоціації цукровиків України для розробки дієвого механізму державного регулювання ринку цукру.

 

Підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників агропромислового комплексу сприяло виявлення та припинення Комітетом порушень у вигляді встановлення завищених тарифів на деякі послуги, пов’язані із здійсненням функцій держави у цій сфері.

Зокрема, численні порушення законодавства про захист економічної конкуренції виявлено в 2009 році на ринках платних послуг з ветеринарно-санітарної експертизи, видачі ветеринарних свідоцтв, ветеринарно-санітарного огляду (рішення про притягнення до відповідальності за такі порушення було протягом року прийнято у 11 областях).

До прикладу, зловживанням монопольним (домінуючим) становищем визнано дії районної державної лікарні ветеринарної медицини в Новоушицькому районі Хмельницької області, яка встановлювала завищену вартість послуг проведення  ветеринарно-санітарної експертизи на продовольчому ринку.

 

Уманська міська державна лікарня ветеринарної медицини (Вінницька область), що займає монопольне (домінуюче) становище на місцевому ринку платних послуг з видачі ветеринарних свідоцтв форм №1 та № 2, встановлювала на ці послуги економічно необґрунтовані тарифи. Аналогічним чином, економічно необґрунтовані, завищені тарифи на платні послуги ветсанекспертизи олії, м’яса свинини, м’яса великої рогатої худоби, рослинної продукції, живої риби, яєць курячих та видачі ветеринарних свідоцтв, встановлювала Ямпільська районна державна лікарня ветеринарної медицини (також  Вінницька область).

 

Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем визнано дії Старовижівської районної державної лікарні ветеринарної медицини (Волинська область), яка встановлювала економічно необґрунтовані нормативи часу на послуги ветеринарно-санітарного огляду підконтрольних вантажів з продукцією тваринного походження з оформленням ветеринарного свідоцтва форми №1.

В Луганській області припинено зловживання монопольним (домінуючим) становищем з боку Лутугінської районної державної лікарні  ветеринарної медицини щодо застосування завищеного розміру накладних витрат при розрахунку тарифів на послуги з видачі ветеринарних документів на вантажі, що підлягають обов’язковому ветеринарно-санітарному контролю та нагляду.

На порушників накладено штрафи та зобов’язано привести тарифи до економічно обґрунтованого рівня.

З метою поглиблення взаємодії у сфері сприяння розвитку конкурентних відносин в агропромисловому комплексі, запобігання порушенням конкуренційного законодавства на його ринках між Комітетом та Міністерством аграрної політики були укладені угоди про співпрацю.

 

 

3.3. Протидія зловживанням у сфері охорони здоров’я

 

Зазвичай ринки роздрібної торгівлі лікарськими засобами та виробами медичного призначення вважаються конкурентними. Разом із тим, з кінця 2008 р. на них почали спостерігатися цінові збурення, скорочення пропозиції окремих ліків, що привернуло увагу Комітету. Протягом 2009 р. ним надано понад 1580 рекомендацій стосовно недопущення дефіциту лікарських засобів і виробів медичного призначення, у понад 1480 випадках Комітет отримав інформацію про їх виконання.

Проте, наприкінці жовтня 2009 року, у зв’язку з поширенням у суспільстві інформації про швидке розповсюдження в Україні пандемічного грипу, нормальне функціонування цих ринків порушилося. Обсяги реалізації протигрипозних медичних засобів за декілька діб, а подекуди – й годин, зросли в рази. При цьому, покупці, під впливом відомостей про швидке поширення і розвиток хвороби, прагнули придбати ці товари негайно. За таких умов звичайні конкурентні механізми вирівнювання цін перестали функціонувати. Продавці ліків протигрипозної групи, навіть із незначними частками, набули можливість диктувати покупцям умови придбання товарів, зокрема, ціну. Крім того, внаслідок дії факторів надзвичайного характеру та істотного послаблення конкуренції в окремих випадках суб’єкти господарювання, які разом мали ринкову часту понад 50 відсотків, набули ознак колективного монопольного домінування. До Антимонопольного комітету почали надходити відомості про те, що окремі підприємці необґрунтовано та істотно підвищили ціни на медичні засоби протигрипозної групи, що було б неможливим за умов значної конкуренції на ринку. Наприклад, подекуди протягом декількох діб ціни на маски медичні збільшилися у 1,7-3,2 разу, на препарати арбідол – в 1,3-1,8 разу, амізон – в 1,4-1,6 разу, аміксин – в 1,7 разу, на афлубін – в 1,3-1,4 разу, анаферон – в 1,4-2,3 разу. За таких умов органи Комітету оперативно вжили передбачених законом заходів з метою стабілізації ринку та наведення правопорядку на ньому.

Органами Комітету в період поширення епідемії (жовтень-грудень 2009 року) проведено 259 перевірок підприємств, які виробляють або реалізують медичні засоби протигрипозної групи. За їх результатами розпочато розгляд 93 справ про порушення конкуренційного законодавства.

Внаслідок припинення органами Комітету зловживань монопольним (домінуючим) становищем у понад 100 випадках досягнуто зменшення необґрунтовано встановлених цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення.

 

До прикладу, ТОВ “ФРА-М” є одночасно оператором на ринках оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами та виробами медичного призначення у м. Донецьку. До структури ТОВ “ФРА-М” входять 4 аптечні склади та 2 аптеки, одній з яких підпорядковано 7 аптечних пунктів і 3 аптечні кіоски.

Під час поширення епідемії грипу восени 2009 року ТОВ “ФРА-М” підвищило роздрібні ціни на деякі противірусні лікарські засоби до 1,5 разів при тому, що закупівельні ціни на них залишились незмінними, а в деяких випадках навіть знижувались.

Ці дії ТОВ “ФРА-М” було визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем. На товариство було накладено штраф.

В результаті вжитих територіальним відділенням заходів, ТОВ “ФРА-М”  знизило ціни на амізон 0,25 № 10 на 8 відсотків, на циклоферон 12,5% № 5 на 23 відсотка, мазь оксолінову 10 г – на 15 відсотків, циклоферон № 10 – 23 відсотка.

 

У місті Донецьку на ринку послуг з роздрібної реалізації лікарських засобів протигрипозної групи здійснює діяльність ТОВ “Чорнобиль-Допомога”, до структури якого входять 5 аптек та 2 аптечні кіоски.

Під час поширення епідемії грипу восени 2009 року ТОВ “Чорнобиль-Допомога”, при незмінних закупівельних цінах, підвищило роздрібні ціни на деякі противірусні лікарські засоби. До прикладу, ціна на афлубін 50 мл зросла майже на 33 відсотки, на анаферон № 20 – на 17 відсотків.

Такі дії ТОВ “Чорнобиль-Домопога” визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем, яке полягає у встановленні таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку. На товариство накладено штраф у розмірі 100 тис. грн.

 

У місті Луцьку на ринку роздрібної реалізації лікарських засобів та виробів медичного призначення діють суб’єкти господарювання ТзОВ “Волиньфарм”, ТОВ “Аптека “Любисток”, ДВТП “Волиньфармпостач”, ТзОВ “Сальве”, державна аптека № 50. Сукупна частка цих п’яти суб’єктів господарювання перевищувала 70 відсотків. Кожен з них не зазнавав значної конкуренції на ринку, чому особливо сприяла ситуація жовтня – листопада 2009 року. Отже, ці аптечні заклади спільно займали монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Під час поширення епідемії грипу в 2009 році зазначені суб’єкти господарювання підвищили роздрібні ціни на 10–30 відсотків за рахунок підвищення торговельної надбавки на такі протигрипозні лікарські засоби, як амізон, арбідол, афлубін, анаферон дитячий, оксолінову мазь.

Ці дії суб’єктів господарювання було визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем, яке полягає у встановленні таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

В результаті вжитих територіальним відділенням заходів, суб’єктами господарювання було здійснено переоцінку лікарських засобів, ціни на які зменшилися на 5–10 відсотків.

 

У місті Полтава на ринку роздрібної торгівлі лікарськими засобами та виробами медичного призначення здійснює діяльність ТОВ “Ліки Полтавщини”, до складу якого входять 6 аптек, 5 аптечних пунктів, 8 аптечних кіосків та 1 аптечний склад. За умов поширення епідемії грипу та гострих респіраторних захворювань наприкінці жовтня – на початку листопада 2009 року на зазначеному ринку почалися перебої у поставках протигрипозних лікарських засобів, порушилась рівновага попиту і пропозиції.

В цей час ТОВ “Ліки Полтавщини” підвищило ціни на ряд протигрипозних лікарських засобів та виробів медичного призначення. Зокрема, при незмінній закупівельній ціні, вартість маски одноразової стерильної зросла на третину. Ціни на амізон 0,25 г № 10 та амізон 0,25 г № 20, які реалізовувалися через аптечну мережу ТОВ “Ліки Полтавщини”, були вищими, в середньому на 60%, за ціни на ці препарати інших суб’єктів господарювання в м. Полтава.

Такі дії ТОВ “Ліки Полтавщини” було визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем. На товариство накладено штраф.

В результаті вжитих територіальним відділенням заходів, аптечною мережею ТОВ “Ліки Полтавщини” було знижено ціну на маски одноразові стерильні на 25 відсотків, ціни на амізон 0,25 г № 10 та амізон 0,25 г № 20 були приведені до рівня, який існував до початку епідемії грипу.

 

ТОВ “Ваша аптека”, ТОВ “ЗІ” та приватне торговельно-посередницьке мале підприємство фірма “Едельвейс” належать до найбільших суб’єктів господарювання на ринках оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами у Львівській області; їх структура включає аптечні склади та 159 аптечних закладів. Разом вони мають ознаки колективного монопольного (домінуючого) становища на ринку.

Під час поширення епідемії грипу в 2009 році ці суб’єкти господарювання необґрунтовано підняли ціни на протигрипозні ліка